стріляти

стріляти
-я́ю, -я́єш, недок., розм., рідко стрі́лити і стре́лити, -лю, -лиш, док.
1) неперех. Робити постріли. || розм. Здавлюючи між пучками що-небудь слизьке, з силою випускати його. || тільки недок. Уміти користуватися вогнепальною зброєю, добре влучати в ціль. || Бути в дії, виконувати свої функції, діяти (про вогнепальну зброю). Стріляти поглядом.
2) тільки недок., перех. Убивати з вогнепальної зброї (тварин, птахів). || Розстрілювати кого-небудь, позбавляти життя стрілянням.
3) неперех., перен. Видавати різкі уривчасті звуки, схожі на постріли. || Створювати схожі на постріли різкі уривчасті звуки, ударяючи по чому-небудь, хлопаючи, хльоскаючи чимсь.
4) неперех., чим і без додатка. Розлітатися, розсипатися дрібними частинками або краплинками. || Раптово вириватися назовні. || Раптово викидати з себе що-небудь, при натисканні порскати чимсь. || Випромінювати, поширювати від себе світло, промені і т. ін. (про джерела світла).
5) неперех., перен., розм. Говорити голосно й швидко.
••

Стріля́ти одмо́вами — а) говорити влучно, дотепно; б) говорити з поспіхом.

6) тільки недок., неперех., перен., розм. Спрямовувати розмову, дію і т. ін. до певної мети; гнути.
7) неперех., перех. і без додатка, розм. Просити певну річ, гроші і т. ін.
8) неперех., безос., розм. Про відчуття раптового фізичного болю, кольки.
9) неперех., розм. Розпускати пагони, листки (про рослини).
10) неперех., за ким, розм. Залицятися до кого-небудь, упадати біля когось. || на кого. Поглядати з цікавістю.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Полезное


Смотреть что такое "стріляти" в других словарях:

  • стрѣляти — Стрелять стрѣляти (3) 1. Пускать стрелы из лука. 1097: Единою подступиша к граду под вежами, онѣм же бьющим с града, и стрѣляющим межи собою, идяху стрѣлы акы дождь. Пов. врем. лет, 180 (1377 г. ← нач. XII в.). 1229: Стрѣляющимъ на градъ инѣмь… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • стріляти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • стріляти — (робити постріли з вогнепальної зброї), бити, палити, смалити, лупити, чесати, гатити, довбати, довбти (уперто й методично перев. з гармат); строчити (з кулемета, автомата); стукати (неголосно, на відстані); стугоніти (безперервно й сильно) Пор.… …   Словник синонімів української мови

  • стрільба — I и/, ж. 1) Дія за знач. стріляти 1) і звуки, утворювані цією дією. 2) перев. мн. Навчальні, тренувальні заняття, під час яких стріляють у ціль. 3) Дія за знач. стріляти 3) і звуки, утворювані цією дією. II и/, ж., діал. Пищаль (у 1 знач.) …   Український тлумачний словник

  • стріляння — я, с. 1) Дія за знач. стріляти 1), 3) і звуки, утворювані цією дією. 2) Дія за знач. стріляти 2), 4 10) …   Український тлумачний словник

  • стрілець — льця/, ч. 1) Той, хто стріляє, хто вміє стріляти. 2) У Московській державі 16 17 ст. – воїн особливого постійного війська. || В австро угорській армії під час Першої світової війни 1914 1918 рр. – воїн одного з військових підрозділів, створених… …   Український тлумачний словник

  • стріляний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до стріляти 2). 2) у знач. прикм. Який побував під вистрілами, в якого стріляли. || Який побував у боях, звик до бойових умов; обстріляний. 3) у знач. прикм., перен., розм. Який багато бачив, всього зазнав у своєму …   Український тлумачний словник

  • стрільба — бы, ж. Пр. 1. Рушниця, вогнепальна зброя. Мої няньо мают добру стрільбу. 2. Стрілянина, стрільба. Дія за знач. стріляти …   Словник лемківскої говірки

  • стрілити — див. стріляти …   Український тлумачний словник

  • стрілятися — я/юся, я/єшся, недок. 1) Стріляти в себе з метою самовбивства. 2) з ким і без додатка. Битися з противником, брати участь у поєдинку із застосуванням вогнепальної зброї …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»